ЦІКАВІ ФАКТИ

Наші очі - це вікна у світ і дзеркало нашої душі.
Але наскільки добре ми знаємо наші очі?

ГОСТРОТА ЗОРУ

Всі ми проходили тест на гостроту зору, де потрібно читати букви на таблиці з відстані, багато хто вважає, що та гострота, яка дозволяє прочитати другий рядок знизу (норма) є показником, що у Вас кращий зір. Але це всього лише норма для дорослої людини, і становить 20/20 (відстань у футах між таблицею для перевірки зору і людиною). Якщо Ви можете прочитати рядок ще нижче, то це свідчить, що у Вас гострота зору 20/16. І це ще теж далеко не межа можливостей нашого ока.
Гострота зору без окулярів - це адаптація ока до невідповідної рефракції, тобто до такого стану, коли фокус не потрапляє на сітківку. Звичайно, вона залежить від ступеня рефракції, але ще вона залежить від величини зіниці, від зорової напруги і від інших моментів. Гостроту зору можна розвинути.   
Найпростіший тест на гостроту зору. Подивіться вночі на небо, знайдіть Велику Ведмедицю. І якщо в ручці ковша, біля середньої зірки, ви чітко побачите невелику зірочку, значить, ваші очі володіють нормальною гостротою. Цей спосіб перевірки зору був прийнятий у древніх арабів.
Фокусування зображення забезпечується за рахунок зміни кривизни кришталика. При збільшенні кривизни кришталик стає опуклішим і сильніше переломлює світло, налаштовуючись на бачення близько розташованих об'єктів. При розслабленні циліарного м'язу кришталик стає пласкішим, і очі пристосовуються для бачення віддалених предметів.
Для 99% людей знадобляться окуляри вже у віці від 43 до 50 років. Якщо Вам зараз за 40 і Ви прекрасно бачите текст цієї статті, можна все одно стверджувати, що в найближчому майбутньому Вам знадобляться окуляри для читання цього ж тексту. Вся справа в нашому кришталику, який з віком неминуче втрачає свою здатність до фокусування, і після 45 років потрібно буде тримати предмети трохи далі від очей, для можливості сфокусуватися на них.
Але, незважаючи на певний термін придатності, кришталик все одно залишається найшвидшим фотооб'єктивом на планеті. Йому потрібно мізерний час для того, щоб на чомусь сфокусуватися, жоден сучасний фотооб'єктив не здатний так швидко реагувати.

 МОЗОК і ЗІР

Ви зараз читаєте ці рядки не за допомогою очей, ми всі дивимося саме за допомогою мозку. На очах лежить всього лише функція збору необхідної інформації про середовище, на яке ми дивимося, і все. Потім дані через оптичний нерв потрапляють прямо в головний мозок, а точніше на зорову кору, проводиться аналіз всієї інформації, що згодом і дозволяє бачити. Ми «бачимо» мозком, а не очима. Гострота зору - це функція мозку. Не сітківки, не підкіркових центрів, а саме кори головного мозку - нашої сірої речовини.
Найяскравіший приклад: за законами оптики на сітківці формується перевернуте зображення, тобто все, що нас оточує, в головний мозок передається догори ногами. На місце картинку "перевертає" саме кора. Вона зіставляє отриману картинку з даними інших органів чуття і дає нам правильне світовідчуття.
Розмитість і неякісне зображення - це хвороба очей, як датчика, який приймає зображення зі спотворенням. Потім свої спотворення і «мертві зони» накладе мозок. У деяких випадках розмите зображення або поганий зір викликані не очима, а проблемами із зоровою корою мозку.
Достовірно, що кора головного мозку може виправляти похибки картинки, сформованої в сітківці, знижувати її актуальність. Ми називаємо це адаптацією. Наш мозок може адаптуватися до недоліків сприйняття оком інформації. Мова йде про випадки, коли людина переживає такі порушення як глаукома або інсульт, і в деяких випадках це призводить до розвитку в очах сліпих плям, що мало б серйозно погіршити можливість бачити, якби не можливість адаптуватися і сприяти візуальному зникненню даних плям. По суті, мозок заміщає відсутню інформацію з ураженої ділянки одного ока даними, отриманими з іншого ока, таким чином, похибки зору мінімізуються.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК

Очі передають в мозок величезну кількість інформації. Пропускна здатність цього каналу порівняна з каналами інтернет-провайдерів великого міста.  Очі обробляють близько 36 000 часток інформації щогодини. Наші очі фокусуються приблизно на 50 речах в секунду. У середньому за все життя ми бачимо близько 24 мільйонів різних зображень.
Зображення, які відправляються в наш мозок, насправді перевернуті. Очі використовують близько 65 відсотків ресурсів мозку і завантажують мозок роботою більше за всі інші частини тіла.

КОЛЬОРОПЕРЕДАЧА 

Око людини здатне сприймати тільки три ділянки спектру: червоний, синій і зелений. Інші кольори є поєднанням цих трьох барв. Три типи колбочок реагують ізоловано на червоний колір, зелений і синій. Ці кольори називають основними. Наприклад, коли ми дивимося на веселку, то найпомітнішими для нас є основні кольори (червоний, зелений, синій).         Оптичним змішуванням основних кольорів можна одержати всі кольори та їхні відтінки. Існують занадто «складні» для людського ока кольори, їх називають «неможливі кольори». Якщо всі три типи колбочок збуджуються водночас і однаково, виникає відчуття білого кольору.
   Ми бачимо певні кольори, оскільки це єдиний спектр світла, який проходить крізь воду - область, де з'явилися наші очі. Сформувалась чутливість людського ока до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі від 400 нм до 760 нм. Не існувало ніяких еволюційних причин на землі, щоб бачити більш широкий спектр.
   У теорії людське око здатне розрізняти 10 мільйонів кольорів і близько 500 відтінків сірого. Однак на практиці хорошим результатом вважається вміння розрізняти хоча б 150 кольорів (і то після тривалого тренування).
   У деяких людей колірний зір порушений (дальтонізм). Це переважно розлад сприймання червоного і зеленого кольорів через відсутність певних типів колбочок у сітківці ока. Крім того, зрідка зустрічається розлад сприйняття синього кольору.
   Приблизно у 2% жінок є рідкісна генетична мутація, завдяки якій у них спостерігається додаткова колбочка сітківки. Це дозволяє їм бачити 100 мільйонів кольорів.
   При зниженні освітленості об'єктів змінюється сприйняття кольорового спектру людським оком: відбувається зменшення чутливості до довгохвильового (червоного) світла і збільшення - до короткохвильового (синього). Червоні кольори в сутінках здаються більш темними, ніж зелені, а в нічний час - чорними, в той час як сині об'єкти здаються світлішими.

ВАГА, ОБ'ЄМ

Вага ока становить приблизно 7 г, а діаметр очного яблука практично однаковий у всіх здорових людей і дорівнює 24 мм. Ваші очі завжди залишаться такого ж розміру, що і при народженні, а ось вуха і ніс не перестають рости. Тільки 1/6 частина очного яблука видна.
  Вже до 7 років Ваші очі були повністю сформовані і за фізіологічними параметрами були такими ж, як у будь-якого дорослого, саме тому безліч порушень зору потрібно діагностувати до 7 років, оскільки в такому випадку зір можна виправити.

РАЙДУЖКА

Райдужна оболонка ока, райдужка (лат. iris, з др.-грец. ἶρις «веселка») - тонка світлонепроникна рухлива діафрагма з отвором (зіницею) в центрі.
  Малюнок райдужки ока у людини індивідуальний. По ньому можна ідентифікувати особу. Відбитки пальців людини мають 40 унікальних характеристик, в той час як райдужна оболонка ока - 256. Саме з цієї причини сканування сітківки використовується в цілях безпеки.

МОРГАННЯ

В народі кажуть "не встигнеш оком моргнути", так як це найшвидший м'яз в тілі. Моргання триває близько 100 - 150 мілісекунд, і ви можете моргнути 5 разів на секунду. Під час моргання відбувається насичення ока киснем. Дивно, але саме сльози крім усунення сміття з очей, насичують їх киснем. В середньому очі моргають 17 разів на хвилину, 14 280 разів на день і 5,2 мільйона разів на рік. Жінки моргають приблизно в два рази частіше, ніж чоловіки.

  Очі людини можуть робити плавні (не переривчасті) рухи, тільки якщо стежать за рухомим об'єктом.
  При тому, що сльози у нас течуть весь час (вони змочують око), плачем ми порівняно рідко. Жінки, наприклад, плачуть в середньому 47 разів на рік, а чоловіки - 7. Причому найчастіше - між 18.00 і 20.00, в 77% випадків вдома, і в 40% - на самоті. У 88% випадків людині, яка поплакала, стає краще.
Ідеальна тривалість зорового контакту з людиною, яку ви вперше зустріли, становить 4 секунди. Це потрібно, щоб визначити який у нього колір очей.

КОЛІР ОЧЕЙ

  Всі діти народжуються з сіро- блакитними очима, і тільки через два роки очі набувають свій справжній колір.
Самий рідкісний колір очей у людини - зелений. Всього 2% населення Землі мають зелені очі.
Всі люди з блакитними очима можуть вважатися родичами. Справа в тому, що блакитний колір очей - це результат мутації в гені HERC2, через яку у носіїв такого гена знижене вироблення меланіну у райдужній оболонці ока, а саме від кількості меланіну залежить колір очей. Виникла ця мутація приблизно 6-10 тис. років тому в північно-західній частині чорноморського узбережжя. Щоб було простіше зорієнтуватися - це там, де Одеса.
Карі очі насправді блакитні під коричневим пігментом. Існує навіть лазерна процедура, яка дозволяє перетворити карі очі в блакитні назавжди.
У 1% людей на Землі колір райдужки лівого і правого ока неоднаковий.

ДІАГНОСТИКА

За допомогою огляду зору часто виявляють хворих на діабет 2-го типу. Цей тип хвороби проходить непомітно для хворого, але при цьому під час огляду відразу видно дрібні крововиливи в судинах на задній частині ока, так що ось Вам тепер на одну причину більше для регулярної перевірки зору.
Катаракта - природне явище. Так, вона неминуча, з віком відбувається її автоматичний розвиток, це природний елемент старіння, як наприклад, сиве волосся. Немає чітких рамок, але в певний момент життя людини приходить ця неприємна вікова зміна, зазвичай це відбувається в районі 70 - 80 років. І потім пройде ще років 10 до часу, поки помутніння кришталика дійде до тієї стадії, що вже знадобиться лікування.
Якщо на фотографії зі спалахом у вас тільки одне око червоне (у разі якщо обидва очі дивляться в одному напрямку в камеру), є ймовірність, що у вас пухлина очей. На щастя, рівень лікування становить 95%.
Шизофренію можна визначити з точністю до 98,3% за допомогою звичайного тесту на рух очей.
Очі за фізіологічними параметрами повністю сформовані до 7 років, а формування здатності зорової системи сприймати та аналізувати візуальну інформацію з навколишнього середовища продовжується до 12 років. Саме в дитинстві найлегше справитись із більшістю захворювань зорової системи, оскільки зір можна виправити, не вдаючись до хірургічного втручання, однак для цього необхідна своєчасна діагностика і вчасно розпочате лікування.