3D КІНО І ДИТЯЧИЙ ЗІР

Звички, від яких варто відмовитися, якщо хочеш зберегти зір

Донедавна в кіно і по телевізору ми могли бачити тільки плоске зображення, відзняте однією камерою. Така плоска картинка не передає глибини простору, показує світ на екрані спотвореним - всього лише як проекцію 3-х мірної картини на площину.

В останні роки інтенсивно розвивається 3D кіно, що прагне показати нам на екрані світ у всій його повноті. До нової якості зображення звикаєш дуже швидко. Фільми 3D справляють приголомшливе враження об'ємними 3D ефектами, особливо зі швидкою зміною сцен з дуже великою різницею глибини зображення  - це видовищно і захоплююче. Але зоровий нерв під час їх перегляду піддається дуже серйозному напруженню.

3D фільми для дітей — серйозне навантаження, в першу чергу, на зір. Принаймні до 5 років  дивитися 3D дітям категорично не можна, тому що зорова система до 6-ти років ще повністю не сформована. Зате рідкі походи на 3D можуть стати дійсно святом, в той час як надмірне захоплення здатне завдати шкоди здоров’ю. Для того, щоб зрозуміти причину виникаючих проблем, необхідно розібратися в будові зорової системи людини.

Природа обдарувала нас двома очима. Завдяки цьому ми маємо бінокулярний (стереоскопічний) зір, що дозволяє розрізняти, які предмети розташовані ближче, а які далі, а також досить точно оцінювати відстані до об'єктів. Ця здатність пояснюється тим, що наші очі розташовані на деякій відстані один від одного (близько 6 см), і в них формуються 2 кілька розрізняються зображення одного і того ж об'єкта (як 2 картинки, отримані в двох розташованих в різних місцях відеокамерах). Картинка предмета вловлюється й фокусується на сітківці обох очей одночасно, потім отримана інформація відправляється в кору головного мозку в зоровий аналізатор. Наш мозок аналізує ці зображення, і створює загальну стереоскопічну (часто говорять 3D) картину оточуючого нас світу - зливає в єдиний образ однакові, симетричні, отримані під різним кутом зору картинки, при цьому він здатний оцінювати висоту, ширину, глибину простору. В результаті ми бачимо одне зображення, а не два.
За останні 90 років ми звикли до 24-х кадрів в секунду - і все б нічого, якби не розмитість, тремтіння, «рвані» рухи. Зйомка з частотою 48 кадрів майже повністю усуває ці недоліки. Сучасне кіно використовує високі кадрові частоти (аж до 60 кадрів в секунду - максимум того, що здатний сприймати людський мозок).
У сучасних 3D технологіях застосовується принцип, при якому для обману мозку використовують зображення одного предмета, знятого на одній відстані, але під різним кутом. У підсумку об'ємний ефект досягається методом показу кожному оку різних образів. При зйомці 3D використовують 2 камери, і часте явище - розсинхронізація ракурсів та зсув у часі лівого і правого зображення на 1 кадр або й на пів-кадра. Якщо в сцені був вертикальний рух, то при зсуві в часі ми отримуємо "неможливе" зображення, дискомфортне для нашого мозку. Коли зображення, які бачать очі, занадто різні і не можуть бути накладені одне на одне, мозок змушений зробити вибір. Він відкине всю або частину інформації від одного ока. Ваш розум «придушить» або «відімкне» візуальну інформацію, яку він не може використати. Для одержання злитої й немиготливої картинки в 3D збільшують частоту кадрів до 144 у секунду.  Очі - не камера.  Око людини не здатне бачити окремі кадри, воно не бачить рух як послідовність кадрів, замість цього мозок сприймає безперервний потік інформації, а не набір дискретних зображень. Як приклад того, настільки чутливі наші очі до зміни яскравості, були проведені наукові дослідження, що показали, що людське око здатне сприйняти білу рамку серед тисячі чорних кадрів! У підсумку головний мозок людини в секунду аналізує тисячі образів, які при цьому окремо надходять у ліве і праве око, що викликає перенапруження очних м’язів.

 

 

              Відчуйте різницю між 24 і 60 кадрами в секунду на цьому відео!
 

3D зображення – величезне навантаження на зір і мозок дитини! Щоб побачити 3D-зображення, оченятам і голові малюка доводиться проробляти величезну роботу. Навіть у дорослих людей після перегляду 3D-фільму паморочиться голова, їх нудить, а очі не лише втомлюються, а й болять.  Завдає шкоди й те, що при русі об'єкта очні яблука так само міняють кут зору, а в 3D окулярах – ні! Для кожної людини є свій індивідуальний поріг, після перетину якого мозку важко з`єднати фрагменти «картинки» в одне ціле. В реальності людина й одним оком може визначити , які предмети розташовані ближче, які – далі за допомогою явища параллаксу. В кінотеатрі ж око фокусується тільки на екран, і визначити відстань до предметів неможливо.

Дослідники говорять про те, що при перегляді 3D відбувається конфлікт сигналів конвергенції і зорової пристосовуваності, тобто порушується фокусування через асинхронний рух очей. Проблема в тому, що очі сконцентровано дивляться на сам екран, який знаходиться від них на певній відстані, в той час як тривимірні картинки не відповідають цьому, з`являються ближче або далі. Тому очі намагаються сфокусуватися то на екрані, то на відтворюваних образах, що провокує почуття дисбалансу зорової системи.
Однозначно не можна дивитися 3D-фільми дітям із патологіями зору. Наприклад, якщо одне око бачить гірше за інше, є косоокість або інші очні захворювання.

Сучасні технології дозволяють дивитися 3D фільми не тільки в кінотеатрі, але й дома, використовуючи  3D окуляри. Діти дуже чутливі до дискомфорту, і якщо дитину щось почне турбувати, то під час сеансу вона сама одразу зніме окуляри.

Компанія Samsung розробила спеціально для дітей 3D-окуляри SSG-2200KR, які зовні трохи нагадують окуляри Гаррі Поттера, поставляються з двома змінними панелями: рожевою для дівчаток і синьою для хлопчиків.
Призначені спеціально для домашніх кінотеатрів, з розрішенням 1920 x 1080, затемнення кожної лінзи 3D-окулярів синхронізовано з частотою розгортки телевізора, сумісні з 3D-телевізорами Samsung LED 7000 (і вище), РК 750 і Plasma 7000 (і вище).   3D окуляри SSG-2200KR створюють в домашніх умовах повне відчуття перегляду фільму в кращому 3D кінотеатрі.
Не ризикуйте здоров’ям своєї дитини і купуйте тільки ліцензійну продукцію, підробки зіпсують зір вашого малюка.

Кіно, телебачення, як і комп’ютер, є відмінним розвиваючим інструментом, головне навчити дитину правильно його використовувати - просто потрібно знати міру і мати обережність, адже вони ніколи не зайві, якщо мова йде про здоров’я. 

Також варто розуміти, що нині 30 відсотків дітей уже на стадії формування зору потребують корекції – призначення їм окулярів, а також й іноді стимулюючого лікування. Тому велике значення має регулярний огляд дитини в офтальмолога. Дітей дошкільного віку потрібно приводити на огляд один раз на рік, якщо немає вад зору, а дітей шкільного віку – два рази на рік. Помітити будь-яке, навіть незначне погіршення зору може тільки фахівець, озброєний сучасним діагностичним обладнанням нового покоління. Не залишайте без уваги здоров’я очей вашої дитини - пам’ятайте, що своєчасно розпочате лікування здатне позбавити зростаючий організм від незворотних розладів зору і майбутніх проблем!
http://orthoptics.yolasite.com/

Лікар–офтальмолог вищої категорії
Мержиєвська Наталія Петрівна