Навіщо течуть слізоньки?

Здатність плакати — це не тільки ознака особливого емоційного стану, але і знак, що говорить про здоров’я очей. Що таке сльози, для чого вони потрібні і звідки вони беруться?

Навіщо людині сльози

Часто у людини (дорослої і малої) течуть сльози на вулиці у вітряну погоду. Причина цього проста: вітер сушить вологу поверхню ока, слізна залоза починає посилено працювати, щоб відновити водно-сольову рівновагу.

Звичайно зайва рідина, вироблена слізною залозою, йде по канальцу в ніс. Але в момент пориву вітру ми імпульсивно закриваємо очі, скорочуючи м'яз, виникає спазм слізного канальця, і сльоза не може опуститися та виходить через великий слізний канал у внутрішньому куті ока. З тієї ж причини течуть сльози на холоді. Тільки причиною спазму стає не вітер, а різке зниження температури повітря.

Шлях слізної рідини

Сльози - не просто вода, а секрет спеціальних слізних залоз — невеликих альвеолярно-трубчастих залоз і розташовуються вони під верхньо-зовнішнім краєм очниці, де в лобовій кістці для них існує спеціальне поглиблення.  

Слізна рідина виділяється слізними залозами, далі сльоза потрапляє в дуже вузький каналець, який має вихід на внутрішню частину нижньої повіки - слізні точки -  і під час моргання сльоза розподіляється по поверхні ока, забезпечуючи його чистоту і вологість. Вона змиває всі смітинки, стікає до внутрішнього куточка ока і збирається в слізному озері (розширення очної щілини у медіальному куті ока), звідки по слізно-носових каналах слізна рідина потрапляє у слізний мішок і по слізно-носовому протоку вільно витікає в порожнину носа. Саме тому, коли ми плачемо, у нас завжди з'являється нежить. Така реакція - свідоцтво нормальної роботи слізного каналу. Тут сльоза зволожує слизову носа, після чого її надлишки випаровуються.
Слізна рідина, до складу якої крім власне сльози входять муцин і ліпіди, виконує захисну, оптичну та трофічну функцію.   Додаткові дрібні залози забезпечують зволоження очного яблука постійно, тоді як слізна залоза активно продукує рідину тільки в екстремальних умовах (емоції, подразнення чутливих нервових закінчень у слизовій оболонці ока або носа).

Перша функція сліз — зволоження слизових ока і носа

У спокійному стані слізна залоза виділяє за добу до 1 мл слізної рідини, а при рефлекторному роздратуванні кількість це може збільшуватися до 10 мл. Слізна рідина необхідна для підтримки нормальної функції очей: сльози зволожують поверхню очного яблука, забезпечують гладкість і чистоту рогівки, механічно видаляють мікроби і чужорідні тіла.

Сльоза має слабколужну реакцію і в основному складається з води, в якій містяться близько 1,5% NaCl, 0,5% альбуміну, а також слиз, білки і вуглеводи та ін. Не затримуватися на поверхні шкіри сльозам допомагає жирна плівка, яку вивчили американські вчені та виявили в ній ліпід олеамід. Саме через нього сльози мають здатність ковзати.
Виділення сліз зменшується з віком - 20% людей старше 55 років страждають від очної сухості. Досить відчутні незручності відчувають і ті, хто, засидівшись за північ біля комп'ютера, скаржиться на "суху" різь в очах. Також вироблення слізної рідини знижують ліки, що містять, наприклад, атропін.

Антибактеріальна функція — захист очей від мікроорганізмів ззовні

До складу сліз входить фермент лізоцим, здатний знищувати мікроби і віруси, він буквально розчиняє стінки шкідливих мікробів. До речі, виявив цілющий ефект сльози ще Олександр Флемінг, творець пеніциліну. 
Цікаво, що за 5-10 хвилин впливу лізоцим здатний знешкоджувати віруси такого серйозного захворювання як поліомієліт. Лізоцим добре дезінфікує очі, завдяки чому слизова наших очей, відкрита всім можливим мікроорганізмам ззовні, надійно захищена від їх впливу.
Також до складу сліз входять живильні речовини, вітаміни, мікроелементи, кисень, антитіла, ензими і ферменти. Здорові очі мають прозорі сльози, зі слабколужною реакцією, які містять 99% води, близько 0,1% білка і близько 0,9% мінеральних солей, що й пояснює їх солоний смак.

Функція психокорекції — виділення стрес-гормонів

Сльози бувають різними і ми плачем не тільки від вітру або механічного подразнення. Часто сльози бувають емоційними, виникаючими як реакція на потрясіння або супроводжуючими якийсь психічний стан. Слізна рідина містить не менше інформації, ніж крапля крові, тому їх хімічний склад подібний і має однакову здатність змінюватися в залежності від стану організму. Наприклад, зі сльозами горя виділяються стрес-гормони: пролактин і лейціненкефалін, а сльози щастя пом’якшують дію адреналіну, кількість якого при збудженні різко підвищується - за схожим принципом виділяються і сльози при нестримному сміху. Відомо також, що емоційні сльози здатні приводити до норми кров’яний тиск, підвищувати опірність організму захворюванням і «вимивати» стрес - плач є природним механізмом, що захищає від стресу. Слізна рідина містить в собі психотропні речовини, які зменшують напругу і тривогу, ось чому саме після плачу настає психологічна розрядка. Процес виділення сліз виводить з організму людини шкідливі хімічні речовини - шлаки і токсини, а також стимулятори стресу - катехоламіни. Особливу небезпеку катехоламіни представляють для дитячого організму, що і пояснює більш частий плач дітей у порівнянні з дорослими.

Дитячі слізоньки — коли людина починає плакати сльозами?

При народженні людина плакати не вміє, у новонароджених в перші місяці життя сльози не течуть. Немовлята спочатку просто кричать, і тільки через кілька тижнів з їх очей починають виділятися справжні сльози. Слізна залоза починає функціонувати до кінця другого місяця життя.  До цього віку при плачі сльоза не виділяється - як би вони не плакали, очі залишаються сухими, бо функціональний зв'язок нервової системи та слізної залози ще не встановлений.

Якщо слізки не течуть — слізний канал закупорений!

Іноді після народження дитини молоді батьки помічають, що коли малюк плаче, у нього не виділяються слізки. Такий стан може свідчити про непрохідність слізного каналу. При даній патології у немовляти залишається закупореним слізний канал, що призводить до застою сліз, почервоніння очей, запалення повік. У цьому канальці є мембрана, яка в момент народження немовляти повинна сама лопатися.

Але часто у малюків, особливо які з'явилися на світ раніше терміну, мембрана не встигає розірватися природним шляхом. Такі дітлахи, як правило, неспокійні, примхливі, у них злипаються і червоніють повіки. Треба якомога швидше відновити у малюка сльозовиділення. Адже воно виконує важливу функцію - зволожує і захищає очі від інфекцій. Застій сліз викликає запалення слизової очей і слізного каналу, а будь-які запальні процеси, особливо в області голови, небезпечні для здоров'я малюка.
Не намагайтеся вирішити проблему за допомогою промивань очей малюка ромашкою або чаєм. Негайно зверніться до фахівця! Головне завдання батьків, що зіткнулися з такою проблемою, - не допустити розвиток очних інфекцій або звести до мінімуму можливі запалення. Для цього потрібно слідувати рекомендаціям окуліста і не забувати про масаж - дуже простий і ефективний спосіб боротьби з цією проблемою. 

Масаж слізних шляхів

Відновити нормальний відтік сльози у малюка допоможе спеціальний масаж каналів, для цього потрібно мізинцями за годинниковою стрілкою промасажувати внутрішній куточок ока.  Дуже обережно масажуйте область трохи нижче горбочка на внутрішньому куточку ока, не можна натискати сильно! Тривалість процедури 1-2 хвилини, але повторювати її потрібно 5-10 разів на день. Масаж чинить тиск на рідину, що накопичилася в слізному канальці, і допомагає мембрані лопнути, відкриваючи шлях сльозам. У більшості випадків ця маніпуляція допомагає. 

Бужування слізного каналу у новонароджених

 Коли ж у малюка сльози не з'являються до трьох місяців, значить, є проблема зі слізними канальцями. Доводиться проводити зондування, або бужування слізного каналу у новонароджених. Лікар-офтальмолог проведе огляд і тести, спочатку в очі малюка закапуються спеціальні краплі для запобігання розмноження хвороботворних бактерій, потім лікар протягом 3 - 4 днів робитиме спроби допомогти мануально розриву плівки мембрани - масаж області носослізного каналу (такий масаж повинен робити кваліфікований фахівець).
Якщо масаж не приносить позитивного результату і слізний канал не проривається, призначають операцію з його бужування (зондування). Навіть у разі відсутності гнійних виділень цю процедуру необхідно провести не пізніше перших 3-х місяців життя малюка. Багатьох батьків лякає хірургічне втручання в такому ранньому віці дитини, але турбуватися не варто. Операція зондування слізного каналу нескладна і проводиться протягом 10-ти хвилин. Процедуру бужування у новонароджених проводять під місцевою анестезією, в очі малюка закапують знеболюючі 0,5% краплі Алкаїна. Спочатку за допомогою спеціальних зондів лікар розширює у немовляти слізні протоки, потім розсікає мембрану і акуратно прочищає слізний канал, після чого канал промивають фізіологічним розчином та дезінфікуючими засобами. У деяких випадках на місці прориву плівки утворюється рубець, тоді потрібно повторне бужування. Щоб цього уникнути, після операції необхідно кілька днів робити дитині профілактичний масажта курс терапії антибіотиками, щоб зняти запалення і не допустити можливості розвитку інфекції. 

Таку операцію доводиться робити лише в 2-3% випадків, і сучасна медицина дозволяє робити це оперативне втручання безболісно і ефективно навіть у найменших пацієнтів.

Лікування дакріоциститу — запалення слізного мішка

Будь-яке незначне запалення або навіть смітинка можуть наглухо перекрити шлях відтоку слізної рідини. Найвузькішим місцем, а значить найбільш вразливим є сльозовий канал.Його блокування призведе до того, що сльози перестануть надходити до порожнини носа і будуть накопичуватись в сльозовому мішку. 

Через деякий час сльозовий мішок переповнюється, розтягується і у його вмісті починають розмножуватись бактерії, що призводить до розвитку запалення - дакриоциститу.
Це захворювання може бути вродженим, коли канал виявляється забитим слизом і набутим, коли канал звужується внаслідок запалення прилеглих структур.
Якщо першопричиною звуження протоків був синусит (наприклад) і , як наслідок звуження розвинулось запалення сльозового мішка, через що розвинувся дакріоцистит, то при ліквідації першопричини (синуситу) дакріоцистит не зникне сам. Суть лікування дакріоциститу у відновленні відтоку слізної рідини з слізного мішка.
Цього можна домогтися декількома способами:

1. За допомогою легкого масажу ділянки перенісся у внутрішнього куточка ока, підкріпивши механічний вплив антибактеріальними краплями і мазями для знищення інфекції.
2. Прохідності слізних каналів можна домогтися і їх промиванням дезінфікуючими розчинами.
3. У випадках, коли попередні способи не допомогли, необхідно оперативне лікування, або дакріоцисториностомія. Сенс операції полягає у відновленні нормального відтоку слізної рідини з порожнини слізного мішка в порожнину носа.