ДІАГНОЗ «СПАЗМ АКОМОДАЦІЇ»

 Спазм акомодації або помилкова короткозорість — зорова патологія, яка часто називатися «синдромом втомлених очей».  Симптоми помилкової короткозорості (погіршення зору у далечінь) схожі з істинною, а ось природа захворювання та лікування – різні. При помилковій короткозорості (спазмі акомодації) причина зниження зору — постійна перенапруга м’яза, що знаходиться всередині ока та відповідає за його фокусування. При істинній (анатомічній) короткозорості відбувається подовження передньозадньої осі очного яблука.

Виникнення спазму акомодації у дітей відбувається внаслідок тривалих зорових навантажень на близькій відстані, яке негативно впливає на несформовану дитячу зорову систему і призводить до стійкої перенапруги фокусувального апарата ока. Відсутність своєчасного терапевтичного лікування спазму акомодації призводить до розвитку справжньої короткозорості. Очне яблуко починає подовжуватися, склера (щільна оболонка ока) стає слабшою та продовжує розтягуватися, а отже, короткозорість прогресуватиме.

Помилкова короткозорість (спазм акомодації) потребує обов’язкового терапевтичного лікування, курс апаратних процедур підбирає лікар. Зорова система дитини формується, вона гнучка та сприйнятлива як до негативних впливів, так і до лікування. Спазм акомодації може виявити тільки лікар-офтальмолог. Пацієнтам проводять комплексне обстеження: візометрію, визначення рефракції, визначення запасів акомодації.

 Для усунення спазму акомодації у дітей та профілактики істинної короткозорості в офтальмологічному центрі Наталії Мержиєвської застосовуються лікувальні програми, що активізують кровообіг та живлення усіх структур ока, роботу центральних відділів зорового аналізатора, запобігають погіршенню зору. Курс процедур може включати лазерну стимуляцію, вакуумний та лазерний масаж внутрішньоочного циліарного м’яза, магнітотерапію, електростимуляцію та інші процедури. Апаратне лікування збільшує «запас міцності» зорової системи, і ймовірність розвитку короткозорості суттєво зменшується.

При тривалій зоровій роботі на близькій відстані відбувається таке сильне перенапруження циліарних м’язів, що зоровий центр регуляції «забуває» проконтролювати їх розслаблення. В результаті акомодація починає працювати в патологічному режимі, налаштовуючись тільки на роботу очей на близькій відстані М’язи переходять із звичайного скорочення в спазм.

Тривале зорове навантаження призводять до порушення адаптації ока до зорового сприйняття, з’являється нечіткість у розгляданні об’єктів. При погіршенні зображення на сітківці напруга акомодації посилюється — таким чином, очі намагаються покращити зоровий образ. Надмірне скорочення м’язів підсилює зорове напруження. Під час акомодації на близькій відстані (до 30 см) посилюється заломлююча здатність ока, його можливість сприймати розбіжні промені і з’єднувати їх у фокусі на сітківці. Чим ближче розглянутий предмет, тим більшої розбіжності зазнають промені світла, і потреба в напрузі акомодації наростає до її межі.

Від надмірних навантажень, з якими очі вже не справляються, з’являються розпливчастість контурів звичних предметів, неяскравість картинок, дратівливість, головні болі, відчуття печіння і піску в очах. Діти при сильному спазмі акомодації починають жмуритися, підходити ближче до дошки в школі або до екрану телевізора вдома. При початкових проявах дитина буде часто моргати, намагаючись позбутися відчуття пелени перед очима, терти очі.

Навантаження ж не стають рідшими, а, навпаки, з ростом дитини зростають її потреби в пізнавальному кругозорі. Учні 1—2-го класу стають примхливими і неуважними через нечіткість зору, тому що порушується загальне засвоєння предмета. Батькам варто звернути увагу на ці симптоми, бо на ранніх стадіях порушення акомодації можна укріпити очні м'язи, збільшити запас аккомодації і не допустити подальшого погіршення зору.

На жаль, дуже часто діти і дорослі, почувши від лікаря діагноз «спазм акомодації», легковажать і не ставляться до цієї проблеми як до чогось загрозливого. Однак, псевдоміопия, як по-іншому називається ця хвороба, дуже легко і швидко може перейти у справжню короткозорість — міопію.

 Насправді ефект від лікування залежить не лише від методів, які призначає лікар, але і від терпіння і відповідальності самого пацієнта. Відповідальність необхідна в адекватному розумінні шкоди, що наноситься очам телефонами, комп’ютерами, планшетами, читанням лежачи, з поганим освітленням. У наш час складно відмовитися від користування гаджетами, інколи це просто неможливо, але слід використовувати їх за призначенням і строго в робочий час. Якщо ж проходити старанно всі процедури, які радить лікар-офтальмолог, але паралельно скрізь, де можливо «стирчати в смартфоні», результату не буде.

Можна не чекати, коли зір погіршає: гімнастика для очей, як профілактичний захід, корисна в будь-якому віці і при будь-якому стані зору. Гарний зір, його збереження залежать від самої людини. Резерви і захисні сили організму не безмежні. Пам’ятайте: краще попередити, ніж лікувати. Просто треба змінити своє ставлення до очей. Починати необхідно з юного віку. Найкращим помічником у даному випадку буде лікар-офтальмолог. У п’ятирічному віці вже можна визначити, наскільки пристосовані очі до зорових навантажень в майбутньому житті. 

У нашому Офтальмологічному центрі Мержиєвської Н.П.  є грунтовна база для діагностування широкого ряду захворювань очей. Виявити причину дискомфортних відчуттів - завдання лікаря. Наприклад, болі бувають і при неправильно підібраних окулярах, втомі очей, нападі глаукоми, запальних захворюваннях очних м'язів, слизової, судинної оболонки очей, нервів. Виявити причину - означає зупинити прогресування процесу і часто - врятувати зір.

Прийом веде висококваліфікований офтальмолог Мержиєвська Наталія Петрівна.

м. Рівне, вул. Миколи Карнаухова, 31, 4 поверх

Попередній запис: тел. (097) 343-63-14