Відшарування сітківки і ретинопатія недоношених малюків

Серед причин інвалідності по зору відшарування сітківки становить до 9%, причому 84% страждаючих цією недугою — особи працездатного віку. Сітківка - це оболонка глибоко в оці, що спільно з зоровим нервом і головним мозком перетворює світло в зображення. Саме від  їх здоров'я залежить гострота зору. Якщо порівнювати функціональність очей з фотоапаратом, то сітківка — це фотоплівка, на яку проектується зображення видимого нами світу. Процес відділення сенсорної сітківки від пігментного епітелію називається відшаруванням сітківки. Відходження шарів сітківки від судинної оболонки призводить до втрати клітинних зв’язків з пігментним епітелієм і порушення обмінних процесів у клітинах сітківки. При тривалій втраті постачання наступають незворотні зміни: палички та колбочки гинуть, нервові клітини, втративши джерело постачання, поступово відмирають, у них наступають незворотні зміни, і око втрачає можливість відновлення зору. Відшарування сітківки характеризується змінами не тільки сітківки, а й структури склоподібного тіла. Окрім того можуть виникати запальні процеси ока, вторинна глаукома, катаракта та інші ускладнення. Відшарування сітківки часто є причиною повної втрати зору та інвалідності. Тому чим раніше виявлена патологія, тим більше шансів її вилікувати.  Це невідкладний стан в офтальмології, що вимагає якнайшвидшого медичного втручання.

Шляхи процесу відшарування сітківки

1. Регматогенне (rhegma – пошкодження, дефект) – виникає при появі дефекту на сітківці (розриву чи отвору), що спричиняє потрапляння і накопичення рідини із скловидного тіла у простір під сітківку, тим самим відшаровуючи її від судинної оболонки.  
2. Тракційне – коли сітківка відшаровується від пігментного епітелію за рахунок механічного натягу тяжів (рубців) скловидного тіла, які кріпляться до сітківки, без наявності дефекту. У нормі, скловидне тіло – однорідна прозора гелеподібна субстанція, що легко кріпиться до сітківки, але при певних захворюваннях (діабетична ретинопатія, заднє відшарування скловидного тіла, запальні процеси ока), у ньому можуть формуватися патологічні тяжі (рубці), що міцно приростають до сітківки.
3. Ексудативне – (серозне, вторинне) відшарування, при якому сітківка відшаровується рідиною, що накопичується під нею зі сторони судинної оболонки. Джерелом рідини можуть бути капіляри судинної оболонки при порушенні цілісності їхньої стінки. Крім того пухлини хоріоідеї та склери, розростаючись, також можуть відшарувати сітківку.

Відшаруванню сітківки можуть сприяти загальні соматичні захворювання: діабет, гіпертонічна хвороба, патологія нирок, ревматична хвороба серця, системний червоний вовчак, серповидно-клітинна анемія, токсокароз, порушення обміну речовин. Найчастіше ця патологія діагностується у людей працездатного віку. Діабетичні ураження очей зустрічаються практично у кожного пацієнта, який страждає на діабет (проліферативна діабетична ретинопатія і гемофтальм). Своєчасне направлення таких хворих для лазерного лікування, як правило, дозволяє довготривало зберегти їм зорові функції і уникнути важких ускладнень.

Сучасне обладнання дозволяє поставити точний діагноз і призначити оптимальний курс лікування. Найефективнішим методом є лазерне лікування - панретинальна лазерна коагуляція. Вона дозволяє без хірургічного втручання безпечно і безболісно стабілізувати зір та зупинити негативні процеси в оці.
Якщо час втрачено -- необхідно оперативне втручання. В даний час в хірургічному лікуванні відшарування сітківки існують два основні методи - екстрасклеральне і інтравітреальнe втручання, прогноз результату хірургічного лікування залежить від таких ускладнюють факторів, як тривалість існування відшарування сітківки, величина і локалізація розривів і відривів сітківки, стан склоподібного тіла, рухливість сітківки. Завдяки стрімкому розвитку фундаментальної медицини та технологій вітреоретинальної хірургії, багато хворих, що страждають захворюваннями сітківки, раніше вважалися невиліковними, вже сьогодні мають реальну можливість відновити зір. При ранній постановці діагнозу та терміновому наданні хірургічної допомоги успіх операції досягається в 95% випадків.

Симптоми та ознаки відшарування сітківки:

• поява сірої чи чорної "пелени", "завіси" або "тіні" у полі зору, що заступає частину поля зору і не зникає при протиранні ока чи при морганні;
• втрата периферичного або центрального поля зору;
• поява спалахів, особливо, якщо незадовго до цього у Вас діагностували заднє відшарування скловидного тіла;
• раптова поява масивних плаваючих помутнінь;
• раптове спотворення зображення (викривлення, деформація);
• раптова втрата зору;
• інколи пацієнти відчувають несуттєве покращення зору після сну, пов’язане з тим, що при горизонтальному положенні можливе часткове тимчасове прилягання сітківки.

Ретинопатія недоношених малюків

Ретинопатія являє собою небезпечне травмування сітківки і склоподібного тіла очного яблука. Це захворювання обумовлюється поганим кровопостачанням оболонки очного яблука. Виникає це при судинних порушеннях.

Основна ознака цього захворювання - наявність у дитини «білих зіниць».
Найчастіше ця хвороба спостерігається у недоношених малюків. Формування очного яблука відбувається в момент перебування малюка в утробі жінки. Якщо ж дитина народжується раніше терміну, то певні стадії розвитку відбуваються в нестандартних умовах. Світло і кисень негативно впливають на формування судин сітківки. Саме це і провокує розвиток ретинопатії.
Розвиток захворювання здійснюється в кілька етапів:

1. етап триває до шестимісячного віку. В цей період спостерігаються патологічні зміни судин, що знаходяться в сітківці.
2. етап протікає до року. В цей час відбуваються деформації в склоподібному тілі.
3. етап - завершальний, при якому відбувається утворення рубців. Протягом цього етапу сітківка з часом заміщується сполучною тканиною і втрачає свої властивості.

Ознаки ретинопатії

Батьки повинні уважно спостерігати за станом малюка до двох років. Якщо раптом з'явилися такі ознаки, необхідно звернутися за допомогою до лікаря:

•     дитина не здатна побачити те, що розташоване від нього далеко;
•     у процесі гри дитина підносить іграшки досить близько до очей;
•     спостерігається моргання одним оком;
•     у дитини спостерігається розвиток косоокості;
•     відбувається погіршення зору.

Ретинопатія у недоношених малюків може викликати серйозні ускладнення, до яких зараховують: глаукому, катаракту, короткозорість і так далі. Дитина може взагалі втратити зору, з цієї причини важливо вчасно виявити проблему і прийняти необхідні заходи.
Діти, які перенесли ретинопатію недоношених будь-якої стадії, все ж потребують постійного диспансерного спостереження офтальмолога. У них є високий ризик розвитку короткозорості або астигматизму, що вимагає носіння окулярів з раннього віку для розвитку нормального зору.
Але, на жаль, у дітей, які перенесли 1-3 стадію ретинопатії, короткозорість або астигматизм - не єдині ускладнення. У старшому віці може розвинутися тракційне відшарування сітківки. Це пов'язано з ростом очного яблука і поступовим посиленням рубцевого процесу. Коли це може статися, ніхто не знає. Тому такі діти повинні періодично спостерігатися офтальмологом протягом усього життя, і при необхідності отримати профілактичне лікування - лазерну коагуляцію сітківки з метою її зміцнення.

Мержиєвська Наталія Петрівна
Лікар–офтальмолог вищої категорії